| упові́льнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упові́льнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упові́льнімо, упові́льнім | |
| 2 особа | упові́льни | упові́льніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упові́льню | упові́льнимо, упові́льним |
| 2 особа | упові́льниш | упові́льните |
| 3 особа | упові́льнить | упові́льнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упові́льнив | упові́льнили |
| жін.р. | упові́льнила | |
| сер.р. | упові́льнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упові́льнений | ||
| Безособова форма | ||
| упові́льнено | ||
| Дієприслівник | ||
| упові́льнивши | ||