| упові́льнюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упові́льнюватися, упові́льнюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | упові́льнюватиметься | упові́льнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | упові́льнюється | упові́льнюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упові́льнюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упові́льнювався, упові́льнювавсь | упові́льнювалися, упові́льнювались |
| жін. р. | упові́льнювалася, упові́льнювалась | |
| сер. р. | упові́льнювалося, упові́льнювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упові́льнювавшись | ||