| упоко́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упоко́їтися, упоко́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упоко́ймося, упоко́ймось | |
| 2 особа | упоко́йся, упоко́йсь | упоко́йтеся, упоко́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упоко́юся, упоко́юсь | упоко́їмося, упоко́їмось, упоко́їмся |
| 2 особа | упоко́їшся | упоко́їтеся, упоко́їтесь |
| 3 особа | упоко́їться | упоко́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упоко́ївся, упоко́ївсь | упоко́їлися, упоко́їлись |
| жін.р. | упоко́їлася, упоко́їлась | |
| сер.р. | упоко́їлося, упоко́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упоко́ївшись | ||