| упослі́джуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упослі́джуваний | упослі́джувана | упослі́джуване | упослі́джувані |
| родовий | упослі́джуваного | упослі́джуваної | упослі́джуваного | упослі́джуваних |
| давальний | упослі́джуваному | упослі́джуваній | упослі́джуваному | упослі́джуваним |
| знахідний | упослі́джуваний, упослі́джуваного | упослі́джувану | упослі́джуване | упослі́джувані, упослі́джуваних |
| орудний | упослі́джуваним | упослі́джуваною | упослі́джуваним | упослі́джуваними |
| місцевий | на/в упослі́джуваному, упослі́джуванім | на/в упослі́джуваній | на/в упослі́джуваному, упослі́джуванім | на/в упослі́джуваних |