| употу́жнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | употу́жнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | употу́жнімо, употу́жнім | |
| 2 особа | употу́жни | употу́жніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | употу́жню | употу́жнимо, употу́жним |
| 2 особа | употу́жниш | употу́жните |
| 3 особа | употу́жнить | употу́жнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | употу́жнив | употу́жнили |
| жін.р. | употу́жнила | |
| сер.р. | употу́жнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| употу́жнений | ||
| Безособова форма | ||
| употу́жнено | ||
| Дієприслівник | ||
| употу́жнивши | ||