| употу́жнювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | употу́жнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | употу́жнюймо | |
| 2 особа | употу́жнюй | употу́жнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | употу́жнюватиму | употу́жнюватимемо, употу́жнюватимем |
| 2 особа | употу́жнюватимеш | употу́жнюватимете |
| 3 особа | употу́жнюватиме | употу́жнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | употу́жнюю | употу́жнюємо, употу́жнюєм |
| 2 особа | употу́жнюєш | употу́жнюєте |
| 3 особа | употу́жнює | употу́жнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| употу́жнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | употу́жнював | употу́жнювали |
| жін. р. | употу́жнювала | |
| сер. р. | употу́жнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| употу́жнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| употу́жнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| употу́жнювавши | ||