| упредме́тнення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | упредме́тнення | |
| родовий | упредме́тнення | |
| давальний | упредме́тненню | |
| знахідний | упредме́тнення | |
| орудний | упредме́тненням | |
| місцевий | на/в упредме́тненні, упредме́тненню | |
| кличний | упредме́тнення* |