ура́зли́вий1 – прикметник | ||||
(болючий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ура́зли́вий | ура́зли́ва | ура́зли́ве | ура́зли́ві |
родовий | ура́зли́вого | ура́зли́вої | ура́зли́вого | ура́зли́вих |
давальний | ура́зли́вому | ура́зли́вій | ура́зли́вому | ура́зли́вим |
знахідний | ура́зли́вий, ура́зли́вого | ура́зли́ву | ура́зли́ве | ура́зли́ві, ура́зли́вих |
орудний | ура́зли́вим | ура́зли́вою | ура́зли́вим | ура́зли́вими |
місцевий | на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім | на/в ура́зли́вій | на/в ура́зли́вому, ура́зли́вім | на/в ура́зли́вих |