| урихтува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | урихтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урихту́ймо | |
| 2 особа | урихту́й | урихту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урихту́ю | урихту́ємо, урихту́єм |
| 2 особа | урихту́єш | урихту́єте |
| 3 особа | урихту́є | урихту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | урихтува́в | урихтува́ли |
| жін.р. | урихтува́ла | |
| сер.р. | урихтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урихто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| урихто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| урихтува́вши | ||