| урі́зувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відокремлювати частину від цілого) | ||
| Інфінітив | урі́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урі́зуймо | |
| 2 особа | урі́зуй | урі́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урі́зуватиму | урі́зуватимемо, урі́зуватимем |
| 2 особа | урі́зуватимеш | урі́зуватимете |
| 3 особа | урі́зуватиме | урі́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | урі́зую | урі́зуємо, урі́зуєм |
| 2 особа | урі́зуєш | урі́зуєте |
| 3 особа | урі́зує | урі́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| урі́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | урі́зував | урі́зували |
| жін. р. | урі́зувала | |
| сер. р. | урі́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| урі́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| урі́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| урі́зувавши | ||