| уста́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уста́витися, уста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уста́вмося, уста́вмось | |
| 2 особа | уста́вся | уста́втеся, уста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уста́влюся, уста́влюсь | уста́вимося, уста́вимось, уста́вимся |
| 2 особа | уста́вишся | уста́витеся, уста́витесь |
| 3 особа | уста́виться | уста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уста́вився, уста́вивсь | уста́вилися, уста́вились |
| жін.р. | уста́вилася, уста́вилась | |
| сер.р. | уста́вилося, уста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уста́вившись | ||