уторува́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | уторува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | утору́ймо | |
2 особа | утору́й | утору́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | утору́ю | утору́ємо, утору́єм |
2 особа | утору́єш | утору́єте |
3 особа | утору́є | утору́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уторува́в | уторува́ли |
жін.р. | уторува́ла | |
сер.р. | уторува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уторо́ваний | ||
Безособова форма | ||
уторо́вано | ||
Дієприслівник | ||
уторува́вши |