| уто́чнюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уто́чнюватися, уто́чнюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уто́чнюватиметься | уто́чнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уто́чнюється | уто́чнюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уто́чнюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уто́чнювався, уто́чнювавсь | уто́чнювалися, уто́чнювались |
| жін. р. | уто́чнювалася, уто́чнювалась | |
| сер. р. | уто́чнювалося, уто́чнювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уто́чнювавшись | ||