уту́пити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | уту́пити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уту́пмо | |
2 особа | уту́п | уту́пте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уту́плю | уту́пимо, уту́пим |
2 особа | уту́пиш | уту́пите |
3 особа | уту́пить | уту́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уту́пив | уту́пили |
жін.р. | уту́пила | |
сер.р. | уту́пило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уту́плений | ||
Безособова форма | ||
уту́плено | ||
Дієприслівник | ||
уту́пивши |