| утю́жений – дієприкметник | ||||
| (вирівнюваний – про ґрунтові дороги, поля) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утю́жений | утю́жена | утю́жене | утю́жені |
| родовий | утю́женого | утю́женої | утю́женого | утю́жених |
| давальний | утю́женому | утю́женій | утю́женому | утю́женим |
| знахідний | утю́жений | утю́жену | утю́жене | утю́жені |
| орудний | утю́женим | утю́женою | утю́женим | утю́женими |
| місцевий | на/в утю́женому, утю́женім | на/в утю́женій | на/в утю́женому, утю́женім | на/в утю́жених |
| [спец.] | ||||