| | |
| ухиля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ухиля́тися, ухиля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ухиля́ймося, ухиля́ймось |
| 2 особа | ухиля́йся, ухиля́йсь | ухиля́йтеся, ухиля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухиля́тимуся, ухиля́тимусь | ухиля́тимемося, ухиля́тимемось, ухиля́тимемся |
| 2 особа | ухиля́тимешся | ухиля́тиметеся, ухиля́тиметесь |
| 3 особа | ухиля́тиметься | ухиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ухиля́юся, ухиля́юсь | ухиля́ємося, ухиля́ємось, ухиля́ємся |
| 2 особа | ухиля́єшся | ухиля́єтеся, ухиля́єтесь |
| 3 особа | ухиля́ється | ухиля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ухиля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ухиля́вся, ухиля́всь | ухиля́лися, ухиля́лись |
| жін. р. | ухиля́лася, ухиля́лась |
| сер. р. | ухиля́лося, ухиля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ухиля́вшись |
