| | |
| уціля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уціля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уціля́ймо |
| 2 особа | уціля́й | уціля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уціля́тиму | уціля́тимемо, уціля́тимем |
| 2 особа | уціля́тимеш | уціля́тимете |
| 3 особа | уціля́тиме | уціля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уціля́ю | уціля́ємо, уціля́єм |
| 2 особа | уціля́єш | уціля́єте |
| 3 особа | уціля́є | уціля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уціля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уціля́в | уціля́ли |
| жін. р. | уціля́ла |
| сер. р. | уціля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уціля́вши |
