| уя́влюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уя́влюваний | уя́влювана | уя́влюване | уя́влювані |
| родовий | уя́влюваного | уя́влюваної | уя́влюваного | уя́влюваних |
| давальний | уя́влюваному | уя́влюваній | уя́влюваному | уя́влюваним |
| знахідний | уя́влюваний, уя́влюваного | уя́влювану | уя́влюване | уя́влювані, уя́влюваних |
| орудний | уя́влюваним | уя́влюваною | уя́влюваним | уя́влюваними |
| місцевий | на/в уя́влюваному, уя́влюванім | на/в уя́влюваній | на/в уя́влюваному, уя́влюванім | на/в уя́влюваних |