уярмля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | уярмля́тися, уярмля́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уярмля́ймося, уярмля́ймось | |
2 особа | уярмля́йся, уярмля́йсь | уярмля́йтеся, уярмля́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уярмля́тимуся, уярмля́тимусь | уярмля́тимемося, уярмля́тимемось, уярмля́тимемся |
2 особа | уярмля́тимешся | уярмля́тиметеся, уярмля́тиметесь |
3 особа | уярмля́тиметься | уярмля́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уярмля́юся, уярмля́юсь | уярмля́ємося, уярмля́ємось, уярмля́ємся |
2 особа | уярмля́єшся | уярмля́єтеся, уярмля́єтесь |
3 особа | уярмля́ється | уярмля́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уярмля́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уярмля́вся, уярмля́всь | уярмля́лися, уярмля́лись |
жін. р. | уярмля́лася, уярмля́лась | |
сер. р. | уярмля́лося, уярмля́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уярмля́вшись |