флюсівни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | флюсівни́й | флюсівна́ | флюсівне́ | флюсівні́ |
родовий | флюсівно́го | флюсівно́ї | флюсівно́го | флюсівни́х |
давальний | флюсівно́му | флюсівні́й | флюсівно́му | флюсівни́м |
знахідний | флюсівни́й | флюсівну́ | флюсівне́ | флюсівні́ |
орудний | флюсівни́м | флюсівно́ю | флюсівни́м | флюсівни́ми |
місцевий | на/у флюсівно́му, флюсівні́м | на/у флюсівні́й | на/у флюсівно́му, флюсівні́м | на/у флюсівни́х |