фо́кусний1 – прикметник | ||||
(від фокус – точка) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | фо́кусний | фо́кусна | фо́кусне | фо́кусні |
родовий | фо́кусного | фо́кусної | фо́кусного | фо́кусних |
давальний | фо́кусному | фо́кусній | фо́кусному | фо́кусним |
знахідний | фо́кусний | фо́кусну | фо́кусне | фо́кусні |
орудний | фо́кусним | фо́кусною | фо́кусним | фо́кусними |
місцевий | на/у фо́кусному, фо́куснім | на/у фо́кусній | на/у фо́кусному, фо́куснім | на/у фо́кусних |