| фонемати́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | фонемати́чний | фонемати́чна | фонемати́чне | фонемати́чні |
| родовий | фонемати́чного | фонемати́чної | фонемати́чного | фонемати́чних |
| давальний | фонемати́чному | фонемати́чній | фонемати́чному | фонемати́чним |
| знахідний | фонемати́чний | фонемати́чну | фонемати́чне | фонемати́чні |
| орудний | фонемати́чним | фонемати́чною | фонемати́чним | фонемати́чними |
| місцевий | на/у фонемати́чному, фонемати́чнім | на/у фонемати́чній | на/у фонемати́чному, фонемати́чнім | на/у фонемати́чних |