| форма́нтний1 – прикметник | ||||
| (від: формант) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | форма́нтний | форма́нтна | форма́нтне | форма́нтні |
| родовий | форма́нтного | форма́нтної | форма́нтного | форма́нтних |
| давальний | форма́нтному | форма́нтній | форма́нтному | форма́нтним |
| знахідний | форма́нтний, форма́нтного | форма́нтну | форма́нтне | форма́нтні, форма́нтних |
| орудний | форма́нтним | форма́нтною | форма́нтним | форма́нтними |
| місцевий | на/у форма́нтному, форма́нтнім | на/у форма́нтній | на/у форма́нтному, форма́нтнім | на/у форма́нтних |