| формоутво́рюючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | формоутво́рюючий | формоутво́рююча | формоутво́рююче | формоутво́рюючі |
| родовий | формоутво́рюючого | формоутво́рюючої | формоутво́рюючого | формоутво́рюючих |
| давальний | формоутво́рюючому | формоутво́рюючій | формоутво́рюючому | формоутво́рюючим |
| знахідний | формоутво́рюючий | формоутво́рюючу | формоутво́рююче | формоутво́рюючі |
| орудний | формоутво́рюючим | формоутво́рюючою | формоутво́рюючим | формоутво́рюючими |
| місцевий | на/у формоутво́рюючому, формоутво́рюючім | на/у формоутво́рюючій | на/у формоутво́рюючому, формоутво́рюючім | на/у формоутво́рюючих |