цвіркуне́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | цвіркуне́ць | цвіркунці́ |
родовий | цвіркунця́ | цвіркунці́в |
давальний | цвіркунце́ві, цвіркунцю́ | цвіркунця́м |
знахідний | цвіркунця́ | цвіркунці́, цвіркунці́в |
орудний | цвіркунце́м | цвіркунця́ми |
місцевий | на/у цвіркунце́ві, цвіркунці́, цвіркунцю́ | на/у цвіркунця́х |
кличний | цвіркунцю́ | цвіркунці́ |