цеге́льницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цеге́льницький | цеге́льницька | цеге́льницьке | цеге́льницькі |
родовий | цеге́льницького | цеге́льницької | цеге́льницького | цеге́льницьких |
давальний | цеге́льницькому | цеге́льницькій | цеге́льницькому | цеге́льницьким |
знахідний | цеге́льницький, цеге́льницького | цеге́льницьку | цеге́льницьке | цеге́льницькі, цеге́льницьких |
орудний | цеге́льницьким | цеге́льницькою | цеге́льницьким | цеге́льницькими |
місцевий | на/у цеге́льницькому, цеге́льницькім | на/у цеге́льницькій | на/у цеге́льницькому, цеге́льницькім | на/у цеге́льницьких |