целюліти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | целюліти́чний | целюліти́чна | целюліти́чне | целюліти́чні |
родовий | целюліти́чного | целюліти́чної | целюліти́чного | целюліти́чних |
давальний | целюліти́чному | целюліти́чній | целюліти́чному | целюліти́чним |
знахідний | целюліти́чний, целюліти́чного | целюліти́чну | целюліти́чне | целюліти́чні, целюліти́чних |
орудний | целюліти́чним | целюліти́чною | целюліти́чним | целюліти́чними |
місцевий | на/у целюліти́чному, целюліти́чнім | на/у целюліти́чній | на/у целюліти́чному, целюліти́чнім | на/у целюліти́чних |