цементо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цементо́ваний | цементо́вана | цементо́ване | цементо́вані |
родовий | цементо́ваного | цементо́ваної | цементо́ваного | цементо́ваних |
давальний | цементо́ваному | цементо́ваній | цементо́ваному | цементо́ваним |
знахідний | цементо́ваний | цементо́вану | цементо́ване | цементо́вані |
орудний | цементо́ваним | цементо́ваною | цементо́ваним | цементо́ваними |
місцевий | на/у цементо́ваному, цементо́ванім | на/у цементо́ваній | на/у цементо́ваному, цементо́ванім | на/у цементо́ваних |