| цеме́нто́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цеме́нто́вий | цеме́нто́ва | цеме́нто́ве | цеме́нто́ві |
| родовий | цеме́нто́вого | цеме́нто́вої | цеме́нто́вого | цеме́нто́вих |
| давальний | цеме́нто́вому | цеме́нто́вій | цеме́нто́вому | цеме́нто́вим |
| знахідний | цеме́нто́вий, цеме́нто́вого | цеме́нто́ву | цеме́нто́ве | цеме́нто́ві, цеме́нто́вих |
| орудний | цеме́нто́вим | цеме́нто́вою | цеме́нто́вим | цеме́нто́вими |
| місцевий | на/у цеме́нто́вому, цеме́нто́вім | на/у цеме́нто́вій | на/у цеме́нто́вому, цеме́нто́вім | на/у цеме́нто́вих |