| цеолі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цеолі́тний | цеолі́тна | цеолі́тне | цеолі́тні |
| родовий | цеолі́тного | цеолі́тної | цеолі́тного | цеолі́тних |
| давальний | цеолі́тному | цеолі́тній | цеолі́тному | цеолі́тним |
| знахідний | цеолі́тний | цеолі́тну | цеолі́тне | цеолі́тні |
| орудний | цеолі́тним | цеолі́тною | цеолі́тним | цеолі́тними |
| місцевий | на/у цеолі́тному, цеолі́тнім | на/у цеолі́тній | на/у цеолі́тному, цеолі́тнім | на/у цеолі́тних |