церанізо́їдний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | церанізо́їдний | церанізо́їдна | церанізо́їдне | церанізо́їдні |
родовий | церанізо́їдного | церанізо́їдної | церанізо́їдного | церанізо́їдних |
давальний | церанізо́їдному | церанізо́їдній | церанізо́їдному | церанізо́їдним |
знахідний | церанізо́їдний, церанізо́їдного | церанізо́їдну | церанізо́їдне | церанізо́їдні, церанізо́їдних |
орудний | церанізо́їдним | церанізо́їдною | церанізо́їдним | церанізо́їдними |
місцевий | на/у церанізо́їдному, церанізо́їднім | на/у церанізо́їдній | на/у церанізо́їдному, церанізо́їднім | на/у церанізо́їдних |