цехови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цехови́й | цехова́ | цехове́ | цехові́ |
родовий | цехово́го | цехово́ї | цехово́го | цехови́х |
давальний | цехово́му | цехові́й | цехово́му | цехови́м |
знахідний | цехови́й, цехово́го | цехову́ | цехове́ | цехові́, цехови́х |
орудний | цехови́м | цехово́ю | цехови́м | цехови́ми |
місцевий | на/у цехово́му, цехові́м | на/у цехові́й | на/у цехово́му, цехові́м | на/у цехови́х |