| | | | |
| чоловіколюби́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чоловіколюби́вий | чоловіколюби́ва | чоловіколюби́ве | чоловіколюби́ві |
| родовий | чоловіколюби́вого | чоловіколюби́вої | чоловіколюби́вого | чоловіколюби́вих |
| давальний | чоловіколюби́вому | чоловіколюби́вій | чоловіколюби́вому | чоловіколюби́вим |
| знахідний | чоловіколюби́вий, чоловіколюби́вого | чоловіколюби́ву | чоловіколюби́ве | чоловіколюби́ві, чоловіколюби́вих |
| орудний | чоловіколюби́вим | чоловіколюби́вою | чоловіколюби́вим | чоловіколюби́вими |
| місцевий | на/у чоловіколюби́вому, чоловіколюби́вім | на/у чоловіколюби́вій | на/у чоловіколюби́вому, чоловіколюби́вім | на/у чоловіколюби́вих |
