| | | | |
| чотирьохупо́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотирьохупо́рний | чотирьохупо́рна | чотирьохупо́рне | чотирьохупо́рні |
| родовий | чотирьохупо́рного | чотирьохупо́рної | чотирьохупо́рного | чотирьохупо́рних |
| давальний | чотирьохупо́рному | чотирьохупо́рній | чотирьохупо́рному | чотирьохупо́рним |
| знахідний | чотирьохупо́рний, чотирьохупо́рного | чотирьохупо́рну | чотирьохупо́рне | чотирьохупо́рні, чотирьохупо́рних |
| орудний | чотирьохупо́рним | чотирьохупо́рною | чотирьохупо́рним | чотирьохупо́рними |
| місцевий | на/у чотирьохупо́рному, чотирьохупо́рнім | на/у чотирьохупо́рній | на/у чотирьохупо́рному, чотирьохупо́рнім | на/у чотирьохупо́рних |
