чурува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | чурува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | чуру́ймо | |
2 особа | чуру́й | чуру́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чурува́тиму | чурува́тимемо, чурува́тимем |
2 особа | чурува́тимеш | чурува́тимете |
3 особа | чурува́тиме | чурува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чуру́ю | чуру́ємо, чуру́єм |
2 особа | чуру́єш | чуру́єте |
3 особа | чуру́є | чуру́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
чуру́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | чурува́в | чурува́ли |
жін. р. | чурува́ла | |
сер. р. | чурува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
чурува́вши |