шепоті́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | шепоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | шепоті́мо, шепоті́м | |
2 особа | шепоти́ | шепоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | шепоті́тиму | шепоті́тимемо, шепоті́тимем |
2 особа | шепоті́тимеш | шепоті́тимете |
3 особа | шепоті́тиме | шепоті́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | шепочу́ | шепотимо́, шепоти́м |
2 особа | шепоти́ш | шепотите́ |
3 особа | шепоти́ть | шепотя́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
шепотячи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | шепоті́в | шепоті́ли |
жін. р. | шепоті́ла | |
сер. р. | шепоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
шепоті́вши |