| щілюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | щілюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | щілю́ймо | |
| 2 особа | щілю́й | щілю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | щілюва́тиму | щілюва́тимемо, щілюва́тимем |
| 2 особа | щілюва́тимеш | щілюва́тимете |
| 3 особа | щілюва́тиме | щілюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | щілю́ю | щілю́ємо, щілю́єм |
| 2 особа | щілю́єш | щілю́єте |
| 3 особа | щілю́є | щілю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| щілю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | щілюва́в | щілюва́ли |
| жін. р. | щілюва́ла | |
| сер. р. | щілюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| щільо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| щільо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| щілюва́вши | ||