| | |
| юрби́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | юрби́тися, юрби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | юрбі́мося, юрбі́мось, юрбі́мся |
| 2 особа | | юрбі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | юрби́тимемося, юрби́тимемось, юрби́тимемся |
| 2 особа | | юрби́тиметеся, юрби́тиметесь |
| 3 особа | юрби́тиметься | юрби́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | юрбимо́ся, юрбимо́сь |
| 2 особа | | юрбите́ся, юрбите́сь |
| 3 особа | юрби́ться | юрбля́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| юрблячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | юрби́вся, юрби́всь | юрби́лися, юрби́лись |
| жін. р. | юрби́лася, юрби́лась |
| сер. р. | юрби́лося, юрби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| юрби́вшись |
