| європеїзува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | європеїзува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | європеїзу́ймо | |
| 2 особа | європеїзу́й | європеїзу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | європеїзува́тиму | європеїзува́тимемо, європеїзува́тимем |
| 2 особа | європеїзува́тимеш | європеїзува́тимете |
| 3 особа | європеїзува́тиме | європеїзува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | європеїзу́ю | європеїзу́ємо, європеїзу́єм |
| 2 особа | європеїзу́єш | європеїзу́єте |
| 3 особа | європеїзу́є | європеїзу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| європеїзу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | європеїзува́в | європеїзува́ли |
| жін. р. | європеїзува́ла | |
| сер. р. | європеїзува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| європеїзо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| європеїзо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| європеїзува́вши | ||