| єдиноутро́бний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | єдиноутро́бний | єдиноутро́бна | єдиноутро́бні | |
| родовий | єдиноутро́бного | єдиноутро́бної | єдиноутро́бних | |
| давальний | єдиноутро́бному | єдиноутро́бній | єдиноутро́бним | |
| знахідний | єдиноутро́бного | єдиноутро́бну | єдиноутро́бних | |
| орудний | єдиноутро́бним | єдиноутро́бною | єдиноутро́бними | |
| місцевий | на/в єдиноутро́бному, єдиноутро́бнім | на/в єдиноутро́бній | на/в єдиноутро́бних | |