| | |
ї́здити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
Інфінітив | ї́здити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ї́здьмо |
2 особа | їздь | ї́здьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ї́здитиму | ї́здитимемо, ї́здитимем |
2 особа | ї́здитимеш | ї́здитимете |
3 особа | ї́здитиме | ї́здитимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ї́жджу | ї́здимо, ї́здим |
2 особа | ї́здиш | ї́здите |
3 особа | ї́здить | ї́здять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ї́здячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ї́здив | ї́здили |
жін. р. | ї́здила |
сер. р. | ї́здило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
ї́жджений |
Безособова форма |
ї́жджено |
Дієприслівник |
ї́здивши |