Результати пошуку слова: Їздити

Я ж казав, що нам більше не їздити до цієї панни,– крикнув погонич і хрьопнув гарбузом об землю, аж з його кишки вискочили. – Це приїхав дяк з Карапишів, Моссаков-ський, син покійного священика вільшаницько-го,– тихесенько промовила мати до дочки.– їздили до тебе академісти, а тепер почали їздити дяки!

І це шлях, яким має їздити сам султан! Та минали дні й тижні, а Гасан-ага не зникав, його люди тинялися по Топкапи, товклися на султанській кухні, ловили ґав коло брам, набридали стайничим-імрахорам, щоб ті вчили їх їздити верхи, так ніби мали намір із простих піхтуряк-яничарів вискочити одразу в паші.

Ні їздити верхи ніхто не годен, як він, ні ласо кидати. За цей час можна було з’їздити на Ріо-Гранде або й далі. І що за чудернацький спосіб їздити верхи! Сестрі-жалібниці вже не треба було їздити до нього. –  Кругом же зарості… А втім, я згадав, ви ж казали мені, що любите їздити верхи на самоті.

з моїм братом заручилась, котрий її обожає, чим десь має по Швейцарії їздити и здавати іспити, а вкінці все-таки з часом до природної задачі жінки вернутися й віддатися Одначе це не належить до справи, — Вона там вчиться на коні їздити! — На коні вчиться там їздити, — Він вивчив її їздити, виправив на дорогу з цвітами, —

– Мені треба з’їздити до Ег-Морта,- сказала вона чоловікові. Ми можемо взяти машину і їздити куди завгодно. Звідти ми зможемо їздити до Екса й побачити всі сезаннівські місця. – Ой, бога ради, я знаю, мені не слід було приїздити,- озвалася дівчина. А тепер знову їздитиме.

Можна жити в місті і їздити з отакими дівчатками до лісу… І Платон бачив себе аспірантом. Я теж хотіла б їздити на фургоні.- Наталка провела Платона у свою кімнату.- Я ніколи нічого не робила фізично, і тому, мені здається, болять мої руки… Мені хочеться стомитись від праці.

Але Карл-Йозеф Цумбруннен не перестав їздити в Україну навіть після цього розриву. Він так само не перестав їздити й тоді, коли український уряд значно ускладнив візові процедури, а також суттєво підвищив ціни на консульські послуги. Але Карл-Йозеф Цумбруннен продовжував їздити.

Він ще про одно думав, як його ровесники будуть йому завидувати, що він ранше всіх стане господарем, матиме жінку, їздитиме верхом і стрілятиме з своєї власної фузії. Мені не випадає так часто їх наїздити, але поїдь ти сам і то не бричкою, а на коні, по кавалєрськи… Вона не хотіла ніде з дому виїздити, хиба часом до Вербинців.