| агонізу́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | агонізу́ючий | агонізу́юча | агонізу́юче | агонізу́ючі |
| родовий | агонізу́ючого | агонізу́ючої | агонізу́ючого | агонізу́ючих |
| давальний | агонізу́ючому | агонізу́ючій | агонізу́ючому | агонізу́ючим |
| знахідний | агонізу́ючий, агонізу́ючого | агонізу́ючу | агонізу́юче | агонізу́ючі, агонізу́ючих |
| орудний | агонізу́ючим | агонізу́ючою | агонізу́ючим | агонізу́ючими |
| місцевий | на/в агонізу́ючому, агонізу́ючім | на/в агонізу́ючій | на/в агонізу́ючому, агонізу́ючім | на/в агонізу́ючих |