| апоге́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | апоге́йний | апоге́йна | апоге́йне | апоге́йні |
| родовий | апоге́йного | апоге́йної | апоге́йного | апоге́йних |
| давальний | апоге́йному | апоге́йній | апоге́йному | апоге́йним |
| знахідний | апоге́йний, апоге́йного | апоге́йну | апоге́йне | апоге́йні, апоге́йних |
| орудний | апоге́йним | апоге́йною | апоге́йним | апоге́йними |
| місцевий | на/в апоге́йному, апоге́йнім | на/в апоге́йній | на/в апоге́йному, апоге́йнім | на/в апоге́йних |