| | |
| аргументува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | аргументува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | аргументу́ймо |
| 2 особа | аргументу́й | аргументу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | аргументува́тиму | аргументува́тимемо, аргументува́тимем |
| 2 особа | аргументува́тимеш | аргументува́тимете |
| 3 особа | аргументува́тиме | аргументува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | аргументу́ю | аргументу́ємо, аргументу́єм |
| 2 особа | аргументу́єш | аргументу́єте |
| 3 особа | аргументу́є | аргументу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| аргументу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | аргументува́в | аргументува́ли |
| жін. р. | аргументува́ла |
| сер. р. | аргументува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| аргументо́ваний |
| Безособова форма |
| аргументо́вано |
| Дієприслівник |
| аргументува́вши |
