бу́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бу́йний | бу́йна | бу́йне | бу́йні |
родовий | бу́йного | бу́йної | бу́йного | бу́йних |
давальний | бу́йному | бу́йній | бу́йному | бу́йним |
знахідний | бу́йний, бу́йного | бу́йну | бу́йне | бу́йні, бу́йних |
орудний | бу́йним | бу́йною | бу́йним | бу́йними |
місцевий | на/у бу́йному, бу́йнім | на/у бу́йній | на/у бу́йному, бу́йнім | на/у бу́йних |