Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..” [1838, С.-Петербург] Думка Вітре буйний, вітре буйний! Вітре буйний, вітре буйний! То не вітер, то не буйний, Що дуба ламає; То не лихо, то не тяжке, Що мати вмирає; Не сироти малі діти, Що неньку сховали: Їм зосталась добра слава, Могила зосталась.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Очерет той був буйний, листатий і височенний. Тільки вітер шумів в очереті, мов у лузі, гойдаючи буйний лист та «лисиці» вгорі. Він був нещадно понищений, поторощений гарматними набоями та бомбами, але все ж був ще досить густий і буйний. Рухливий, буйний, несамовитий спектр, неначе кольорова каруселя.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

запустив покриті топленим салом довгі пальці в буйний каштановий чуб Яків Данько. Опустив голову, і буйний чуб закрив увесь вид. Дивиліїся, який у вас буйний хміль росте. Тим-то й сивина повила нитками павутиння його буйний чорний чуб, тим-то й зморшки різко окреслили худорляве нервове обличчя, і сухі м’язи висіклись під шкірою.

Гнат Хоткевич – Довбуш

О, то був буйний нарід. А в хмелю він був дуже буйний, ліз на бійку, наривався. Живий живе думає, а особливо опришок, людина, поставлена поза рамки звичайного життя, народ буйний, жадібний. Крицєків пристав — буйний, задерикуватий хлопець, особливо неможливий у хмелю.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

На ногах ічаги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться. Грайливий і сердитий, буйний і лагідний, ніжний і звабливий у своїй дикій красі… Ще б добавити: “дівчина Наталка”. – Воїстину буйний є і творчий той геній будівничих соціалізму, і не знає меж, і ні перед чим не зупинясться!

Микола Хвильовий – Синi етюди

Через три днi в забутiй станицi Передкавказзя згадають буйний день. Казали: ватажок Стенька – стрункий юнак i ясний, мов голубе небо, i буйний, неначе буря, i гордий, мов сокiл. Iще чути було буйний бандитський посвист.