| бурлакува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | бурлакува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бурлаку́ймо | |
| 2 особа | бурлаку́й | бурлаку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бурлакува́тиму | бурлакува́тимемо, бурлакува́тимем |
| 2 особа | бурлакува́тимеш | бурлакува́тимете |
| 3 особа | бурлакува́тиме | бурлакува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бурлаку́ю | бурлаку́ємо, бурлаку́єм |
| 2 особа | бурлаку́єш | бурлаку́єте |
| 3 особа | бурлаку́є | бурлаку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бурлаку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бурлакува́в | бурлакува́ли |
| жін. р. | бурлакува́ла | |
| сер. р. | бурлакува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бурлакува́вши | ||