бучни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бучни́й | бучна́ | бучне́ | бучні́ |
родовий | бучно́го | бучно́ї | бучно́го | бучни́х |
давальний | бучно́му | бучні́й | бучно́му | бучни́м |
знахідний | бучни́й | бучну́ | бучне́ | бучні́ |
орудний | бучни́м | бучно́ю | бучни́м | бучни́ми |
місцевий | на/у бучно́му, бучні́м | на/у бучні́й | на/у бучно́му, бучні́м | на/у бучни́х |