| бієве́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бієве́цький | бієве́цька | бієве́цьке | бієве́цькі |
| родовий | бієве́цького | бієве́цької | бієве́цького | бієве́цьких |
| давальний | бієве́цькому | бієве́цькій | бієве́цькому | бієве́цьким |
| знахідний | бієве́цький, бієве́цького | бієве́цьку | бієве́цьке | бієве́цькі, бієве́цьких |
| орудний | бієве́цьким | бієве́цькою | бієве́цьким | бієве́цькими |
| місцевий | на/у бієве́цькому, бієве́цькім | на/у бієве́цькій | на/у бієве́цькому, бієве́цькім | на/у бієве́цьких |